Ірландський вовкодав: аристократ серед собак, який вражає своєю доброзичливістю та витривалістю

Ірландський вовкодав є однією з найвражаючих порід собак, яка поєднує в собі аристократичний зовнішній вигляд, доброзичливий характер і потужні фізичні якості. Вважається, що цей гігантський пес походить від древніх борзих, які супроводжували друїдів у кельтських племенах. Ірландські друїди були різнобічними фігурами: жрецями, цілющими, а також магами та радниками вождям племен.

Класифікація та характеристики породи

Ірландський вовкодав належить до 10-ї групи ФІД (FCI) — борзих собак, з відмітними характеристиками:

Країна походження: Ірландія

Висота в холці:

— Кобелі: 79–119 см

— Суки: 70–82 см

Вага:

— Кобелі: від 54.6 кг

— Суки: від 40.3 кг

Середня вага: 45–75 кг

Тривалість життя: до 10 років

Окраси: тигровий, палевий, чорний, пшеничний

Використання: мисливські собаки

Порода відзначається не лише вражаючими фізичними даними, а й високою розумовою здатністю. Ірландські вовкодави легко піддаються дресурі, демонструючи свої лідерські якості та здатність виконувати складні команди.

Історія та популярність породи

Історію ірландського вовкодава складно відстежити, але дослідники вважають, що його предки походять від єгипетських борзих. Спочатку цих собак використовували для охорони худоби від диких звірів, тому акцент робився на великих розмірах і силі. З часом, ці тварини стали невід’ємною частиною кельтської культури, де їх використовували не лише для полювання, а й для символізації сили та мужності.

Ірландські вовкодави з XVII століття здобули популярність серед європейської аристократії, ставши бажаним подарунком для знаті і багатих людей з різних країн, включаючи Данію, Швецію, Польщу та Францію.

Психологічний портрет породи

Хоча ірландський вовкодав є високим та потужним собакою, він має спокійний та доброзичливий характер. Це не бойова порода, а скоріше компаньйон, який проявляє ніжність до дітей та вірність господареві. Експерти зазначають, що цю породу вибирають не для охорони, а як супутника у повсякденному житті, що може стати на захист у небезпечний момент.

За статистикою, ірландські вовкодави демонструють високий рівень прив’язаності до своїх господарів: при тривалій відсутності власника пес може серйозно захворіти. Це вимагає особливого підходу до виховання і соціалізації.

Догляд та вибір щенят

Перед купівлею щеняти ірландського вовкодава важливо звернути увагу на активність та загальний стан здоров’я. Щенята повинні мати здорову шерсть, чисті вуха та очі, а також активну поведінку. Порода потребує регулярної фізичної активності, але її можна легко утримувати навіть у міських умовах, якщо забезпечити достатньо місця та прогулянок.

Догляд за ірландським вовкодавом включає регулярні візити до грумера, чищення зубів та детальний огляд очей і вух. Щоб підтримувати добрий стан здоров’я, слід дотримуватись збалансованого раціону та уникати переохолодження.

Висновок

Ірландський вовкодав — це не просто велика і вражаюча тварина, а вірний друг і компаньйон, який готовий підтримати та захистити. Його благородство та доброзичливість роблять його ідеальним вибором для сімей, які шукають сильного, але люблячого собаку. Залежно від догляду та виховання, цей пес стане надійним членом родини, здатним розігріти серце кожного свого власника.